B просторах Національного університету "Львівська політехніка" в рамці V Міжнародної конференції "Українська мова у світі" відбувся круглий стіл на тему "Українська мова за кордоном: сфери функціонування", який об'єднав 76 учасників з 22 країн світу.

Повідомляє Інформаційний культурно-історичний вісник - JARMART.INFO . "Українські осередки за кордоном мають свою специфіку, залежно від хвиль еміграції та, відповідно, різний досвід співпраці з громадськістю та владою. Перешкодами для прогресивного розвитку українських громад в діаспорі є сприйняття українських мігрантів як "абстрактної" слов'янської групи внаслідок політичної пропаганди, яка проводить Російська Федерація. Спостерігається тенденція до поступового переходу російськомовних осіб з України, які переїхали за кордон, на українську мову спілкування. Шляхами до об'єднання українців за кордоном є об'єднання українських церков.

Bеликий ефект має популяризація української мови та культури посередництвом українських культурно-масових заходів (фестивалів, конкурсів, концертів, вистав та ін.), які проводять представники української діаспори в країнах свого проживання",- підсумувала Оксана Горда, канд. філол. наук, науковий співробітник, Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (Львів, Україна).

Учасники круглого столу "Українська мова за кордоном: сфери функціонування" на Першому світовому форумі українознавчих суботніх та недільних шкіл запропонували внести до Ухвали форуму такі пропозиції: - створити правову основу для розвитку нової української школи за кордоном; - підтримати заявку, подану МОН України, на проведення дослідно-експериментальної роботи над темою "Створення моделі нової української школи за кордоном"; - диференціювати українську школу, що несе національні цінності від інших шкіл слов'янської групи; - створити проект, який презентуватиме діяльність всіх українознавчих осередків за кордоном; - заснувати в Україні інституцію, яка б займалася розвитком українознавчих осередків за кордоном; - запровадити сертифікацію знань з УМІ; - розробити методику викладання української мови як мови походження (мови спільноти); - створити навчальні програми із врахуванням ментальності кожної країни; - врахувати викладацьку діяльність вчителів українознавчих шкіл за кордоном до трудового стажу; - організувати курси підготовки та підвищення кваліфікації для вчителів українознавчих шкіл за кордоном, а також створювати платформи для обміну досвідом. Пропозиції підтримали більшість учасники форуму.

Відео: https://youtu.be/kdzwOyvZezE

Джерело: jarmart.info